Відділ освіти, культури, молоді та спорту Трибухівської сільської ради

Методичний кабінет

Трибухівський дитячий садок.

Заняття для дошкільнят

на тему: « Свято Покрови»

Підготувала муз керівник

Івасишин Н.Є.

 

 

 

Добрий день вам, добрі люди.

Хай вам добре завжди буде.

Раді вас у нас вітати

Й не дамо вам сумувати

Свято буде тут козацьке

Ігри ждуть вас хвацькі.

Гей, козаки , не зівайте.

І на свято поспішайте.

 

Під козацький марш заходить із прапором отаман., а далі хлопчики у парі по дві сторони з окликом Гей , і маршем. Переміна хлопців2 рази.

Отаман іде , а за ним дівчата , згодом усі по колу і на свої місця.

 

 

 

 

У цьому світі кожен зна. Є батьківщина лиш одна.

Це наша славна Україна. Не забувай Шевченка спів

Про горду славу козаків, Не забувай що ти дитина

Землі що зветься Україна!

Немає України без калини. Як і нема без пісні солов’я ,

А ми народ , зернина від зернини,  В біді і щасті ми одна сім’я  

 

Немає України без тополі, Як і нема без сонця сяйва дня.

Ти від коріння – перекотиполе, А корінь там , де вся твоя рідня.

 

 Без рушників немає України, Як без любові і життя нема

Душа без України – мов руїна,  Пуста і мертва, холодно – німа.

 

Пісня наша Україна

І Полісся і Донбас, Крим і Буковина. Все це наш чудовий край, наша Україна

Ясне сонце сяє в небі з висоти. Нашу Україну любим я і ти

Яблуневий ніжний цвіт, Соняхи й калина -

Це найкраща на Землі –  Наша Україна

І дитячий наш садок,   Школа і родина -

Все це рідна назавжди Наша Україна

Ведуча:

Осінь – це пора радості та смутку,  пора спокою і тривог. Це найбагатша і найщедріша пора. Можливо саме тому так багато свят на честь Богородиці. Свято Покрова – одне із величних Богородичних свят. Саме слово покров означає оберегти, захистити, накрити. Коли на Візантію напали вороги люди шукали порянку у церкві. Цілу ніч вони щиро молилися. Під ранок побожний чоловік побачив як через цілу церкву до людей ішла божа мати. Вона помолилася а згодом зняла з голови хустку і покрила увесь люд. Вороги були налякані. Вони відступили а люди врятувалися. І на знак цієї події було запроваджено святкувати свято Покрова.

 

Матінко наша ,Маріє ,  Квіточка наша , Леліє!

Ти все витаєш над нами. Просим тебе молитвами

Будь завжди з нами надіє, Матінко наша Маріє!

 

Будь завжди з нами, Царице, дай нам живої водиці

Вимоли в Сина прощення, і подаруй нам спасення.

 

В рай покажи нам дорогу, з серця зітри всю тривогу

Славим тебе молитвами, змилуйся щиро над нами

Пісня Сяє зіронька

 

Сяє зіронька чудова .Найясніша серед зір .Діва чиста й прехороша

Королева синіх гір. То – Марія наша мати. Й Мати Господа Христа

Повна ласки й благодаті. Із небес до нас зійшла.

Божий люд благословляє.  Розливає скрізь любов

Грішний світ застерігає. Всіх бере під свій покров

 

Ведуча

Немає християнської душі без любові до Пречистої Богородиці. Сам Бог прийшов на землю через Марію і бажає, щоб ми через Марію наблизились до нього. Місяць жовтень. Це місяць коли вдома вся родина клякає на молитву на вервиці. Колись побожні люди аби більше подобатися богу залишали домівки свої і йшли в пустиню або жили в печерах. Там вони багато молилися і постили. Відмовляючи молитви пустельники збивалися з рахунку. І щоб не помилитися вони в’язали на шнурках вузлики або насилювали на шнурок зернятка. По церковному цей шнурок називали верв. Звідси і назва вервиця. Царицею вервиці є Мати Божа.

 

Діво Пресвятая  -Матір матерів, пригорни до серця всіх своїх синів.
Освіти їх душі світлом золотим, виповни любов'ю неспокійний дім,

 


.Научи, як землю  вберегти від зла, розумом,діянням і крилом тепла.
Зоря-зоряниця,  сонце доброти, землю України  щастям освіти!



 Свята  Покрово

Як мати ти нам дитинство зігрівай

І Українську нашу хату І наш веселий рідний край.


 Прийми нас, Мати, під сій Покров, Тобі даруєм серце й любов,
Від нужд і горя нас збережи, В лихій годині нам поможи. 

О, Мати Божа! Ми - твої діти. Тобі сьогодні приносим квіти.
Тебе благаєм, уклінно просим, До Тебе в небо ми руки зносим

 

Винос віночка

Пісня

Перед образом Марії світла лампочка горить

Хтось внизу поклав лелії Хтось там молиться, клянчить

Це малих діток громадка Шле гарячі молитви

І за маму і за татка  Божа Мати поможи.

2. І Пречиста Діва Мати Усміхнулась до діток

Повна ласки, благодаті  Серед повені квіток.

 

Ведуча:

Особливо шанували на Україні Покрову  запорізькі  козаки. Вона була їхньою заступницею у далеких походах. На честь Марії козаки збудували церкви, а з її образом ніколи не розлучалися.

 

Свята Заступнице! Пречиста Діво! Ти оповий нас Покровом білим,
І під опіку візьми Вкраїну, Не дай їй впасти знов на коліна.


 Народ наш просить захисту в Тебе, Бо Ти - Цариця Землі і Неба,
Прийми нас ще раз під свій Покров, Вкотре благаєм Тебе ми знов


Ти захисти нам Матір-Вкраїну, Не дай зробити з неї руїну,
З колін підвестись нам поможи, Вкраїну вільну нам збережи.

 

 О, Мати Божа,о райський цвіте!   Тебе благають, вкраїнські діти

Не дай в неволі нам пропадати, Вкраїну нашу,бережи нам Мати.

 

Улюблена Богом перлина  Для всіх українців одна —
Козацька моя Україна, Хлібів золотих сторона.

 

Пісня   Лише у нас на Україні

 

 

Автор

З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще як день українського козацтва.

Українцем я зовуся І цим іменем горджуся

Бо козацький в мене рід Здавна славний на весь світ


Ми маленькі українці, Хлопці і дівчата

Не слабкі у нас вже руки  І душа багата.

 

 

Між собою всі ми друзі. Ми одна родина

І шануємо як матір  Рідну Україну

Ми любимо сонце і квіти  І сонце шле свій привіт

Ми роду козацького діти  Землі української цвіт.

 

Пісня

Козачата

 

Ведуча:

А тепер порозважайтесь, в іграх різних позмагайтесь

Два гурти козаків гожих, нам покажуть хто. Що може.

 

 

Розпочинаємо наш конкурс козацькі розваги.

 

Козаки всі господарські справи виконували самі. Сорочки і штани самі прали, самі латали і куховарили. Їли вони, що Бог дасть: і хліб, і рибу і м'ясо. Варили галушки, юшку і куліш.

 

Конкурс 1 хто швидше наносить дрова

Конкурс 2 хто швидше наносить води

Конкурс 3 «Приготування кулешу»

Біля кожної команди – ємкість з водою, у першого учасника в руках ложка. Він набирає ложкою води і несе до протилежного кінця залу, де стоїть пуста ємкість. Виливає в неї воду з ложки і повертається до команди, передає ложку наступному. Виграє та команда в якої більше води.

Ведуча

Козаки всі спритні, здібні. Чи є ще до них подібні.

Потомились справа в тому їм потрібно зняти втому

Відпочинок справа звична. Для всіх пауза музична.

Пісня   Я – козачка зроду

Не дивися, ненько, що я ще маленька, Пройде час швиденько – підросту як слід

По своєму роду я – козачка зроду- Хай гордиться мною весь козацький рід

Заплету в косичку я червону стрічку Одягну віночок – буде добрий знак-

Вишиту сорочку, плахту на шнурочку,  тай почну веселий, запальний гопак

коники бистренькі, шабельки гостренькі – гей виходьте, славні наші козаки.

Миттю приберуся, павою пройдуся  Файно потанцюю з вами залюбки.

Ведуча :Молодці ми побачили, які у нас спритні та сильні козачата.

Журливо музика заграла. І закружляло в вальсі листя

 В країну осінь завітала, красива, сонячна, барвиста.

Пісня ходить осінь.   

Добрий день, добрий час. Рада друзі бачить вас.

Я – осінь золота. Прийшла до вас на свято

І всім вам принесла даруночків багато

Я дарую вам калиноньку в намисті пишний коровай і квіти променисті.

Таночок з віночками

Ведуча:

З давніх – давен українців зустрічали і проводжали хлібом.

І ми традиції шануєм . і вас короваєм частуємо

Ми українці душею багаті. Працею славен народ наш завжди.

Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті. І не було в нас ніколи біди.

Хлібом ми радо гостей зустрічаєм, на рушникові квітчастім несем все найдорожче, що в серденьку маєм, радісно друзям своїм віддаєм.

Виноc хліба.

Пісня «Палянички»

 

Доповідь вихователя Галаван Л.М.

Працюю над проблемою  «Виховання християнських цінностей в дошкільників». Обрала цю тему, бо переконана, що християнські цінності формують у дітей добре ставлення до батьків, близьких, рідного краю, природи, Батьківщини.

Серед найголовніших проблем в усі часи і для всіх народів завжди була і залишається проблема виховання. Дитина народжується як чистий аркуш паперу. Минає час і на ньому з’являються думки, вчинки, а іноді помилки і недоліки. Звісно, доброта і чуйність, егоїзм і байдужість не народжуються разом з людиною. Все це виховується.

Я вважаю, що найсприятливішим для духовно – морального виховання особи є дошкільний вік, бо він є найбільш благодатним. Саме в цей період є унікальна можливість сіяти в душі кожної дитини зерна високої духовності, що в старшому віці дасть високий урожай. Адже дитяча душа, за твердженням К.Ушинського є моральною,  гуманною, вона відкрита на добро. Тому впровадження основ християнської культури в дошкільному віці допоможе закласти духовний фундамент зростаючої особистості та забезпечить їх повноцінний розвиток.

Приходячи у цей світ дитина намагається зрозуміти його та посісти своє місце в ньому. Це реалізується через різноманітні стосунки, які малюк будує з людьми, що його оточують. Мій обов’язок, як вихователя полягає у тому, щоб дати дошкільнятам уявлення про те, в що вірять християни, що Бог добрий батько, він є люблячий і милосердний, ознайомити із заповідями божими. Кожна дитина – це дар божий. Вона несе в собі життєве завдання, місію до якої її необхідно підготувати.

Вихованці в садочку дуже різні, тому з перших днів знайомства намагаюся створити добру християнську родину, залучаючи дітей до бесіди з християнської тематики. Діти цікаво сприймають свята на релігійну тематику. Так, доброта і милосердя найбільше вбачаються у святі Миколая, згодом ми вітаємо маленького Ісусика у святах різдвяного циклу, та у святі Стрітення. Велика радість у дітей, , коли разом возвеличуємо воскреслого Ісуса Христа, а великодніми дзвонами скликаємо усіх на гаїв очки. В осінню пору згадуємо святкування свята « Покрова Божої Матері».

Яскраві враження від участі у свят закарбовуються на все життя, а батьки одержують задоволення від теплого родинного спілкування із своїми дітьми.

Також для досягнення певних результатів використовую співпрацю із батьками. Традиційними формами роботи з батьками стали батьківські консиліуми, концерти, проводжу анкетування, круглі столи тощо. На такі зустрічі батьки приходять із радістю, а в дітей зникає грубість, вони стають добрішими, людянішими. У кожній сім’ї є свої родинні обереги. Повертаючись до них, діти мають можливість глибше осягнути духовні надбання попередніх поколінь, переконатися в тому, що наші предки примножували добро, віру в Бога, утверджували високу мораль.

Екскурсійна робота також допомагає дітям осмислити християнські цінності. Так, у часі Великого Посту, вихованці мають змогу побачити Хресну дорогу, у різдвяному часі вертеп народження Ісуса Христа тощо.

Я мрію виховати людину добрих помислів,  почуттів та дій, а це можливо лише тоді, коли роботу благословляє Бог.

Заняття для дошкільнят на тему:

«Мати Божа – покровителька

українського народу»

Підготували

вихователь

Трибухівського ДНЗ

Галаван Л.М. та

музичний керівник Івасишин Н.Є.

Тема: «Мати Божа  - покровителька українського народу.

Мета: ознайомити дітей з історією виникнення свята «Покрови Божої Матері»; виховувати шанобливе ставлення до Матері Божої; розвивати увагу, спостережливість, мислення, пам'ять.

 

Під музику діти заходять у зал. Співають пісню «Біла паляниця». Троє дітей тримають коровай на вишитім рушникові і урочисто ставлять на стіл.

Вихователь:

Ми – українці душею багаті,

Працею славен народ наш завжди.

Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті.

І не було в нас ніколи біди.

Хлібом ми радо гостей зустрічаєм ,

На рушникові квітчастім несем.

Все найдорожче, що в серденьку маєм.

Радісно друзям своїм віддаєм.

Діти, наше заняття присвячене Україні  і Божій Матері.

      -   Давайте пригадаємо, в якій країні ми живемо? ( Україні).

  • А себе ми, як називаємо (українцями). Свій край українці люблять, а свої традиції, звичаї шанують. Кожна країна має свої символи.
  • Назвіть будь ласка символи нашої України ( прапор, герб, гімн).

Діти розказують вірші про символи України.

 

Синьо – жовтий прапор маєм.

Синє небо, жовте жито.

Прапор свій оберігаєм.

Він – святиня , знають діти.

Наш герб – тризуб.

Це воля, слава й сила.

Слова палкі, мелодія врочиста

Державний гімн ми знаємо усі

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйони голосів.

 

Звучить гімн.

  • Діти, яка зараз є пора року? (осінь).
  • Осінь сама до нас не прийшла, а своїх синочків привела. Це – осінні місяці. Давайте їх назвемо. (вересень, жовтень, листопад).
  • А яку пісню ми знаємо про осінь? («Ходить осінь»)

    Виконується пісня.

     

    Вихователь: Місяць жовтень – це місяць, коли люди більше уваги приділяють молитві на вервиці. ( бесіда про вервичку).

  • Колись давно, люди, котрі любили Бога, ішли в пустелю. Там вони багато молилися і постили. Відмовляючи молитви пустельники збивалися з рахунку. І щоб не помилитися, вони в’язали на шнурках вузлики, або насилювали зернятка чи камінчики. По – церковному цей шнурок називається «верв», звідки і походить назва «вервиця». Царицею вервиці є Мати Божа. ( показ фігурки Божої Матері)

  •  

  • Діти проказують молитву  до Богородиці.

    О, Мати Божа, о райський цвіте!

    Тебе благають вкраїнські діти.

    Не дай в неволі нам пропадати.

    Вкраїну нашу, бережи нам, Мати.

     

    Вихователь:14 жовтня весь український народ святкує величне свято «Покрова Божої Матері». Із святом  цим пов’язано чимало народних прикмет. Звертаючись із проханням промовляли: «Покрово – покрівонько, постели скатерку біленьку, не дай довго вороні крякати, і ногам по болоті ляпати.»

     

  • Діти, а які ви знаєте прикмети. (діти відповідають)
  • До Покрови  намагалися зібрати увесь урожай і посіяти озимину. Вважалося, якою буде покрова, такою буде і зима. Якщо з берези до Покрови опаде листя – до теплої зими, а якщо не опаде – зима буде сувора.

    Вихователь: Ми пригадали з вами народні прикмети. А зараз я розповім вам про саме свято «Покрова Божої Матері».

  •  

    Покров означає: захистити, накрити, оберегти. Коли на Візантію напали вороги, люди просили помочі у Небесної Неньки. Вони молилися щиро цілу ніч. І сталося диво. В церкву зайшла Мати Божа. Вона разом з людьми помолилася, а далі скинула із голови хустку та покрила нею всіх людей. Цим самим оберегла від ворогів. Ворог відступив, а люди врятувалися.

  • Діти, а ви любите Матінку Божу?
  • А яку пісню ми знаємо про Божу Мати? (відповіді дітей)
  • Виконується пісня «Через поле України»

  • Під час пісні дівчатка заносять віночок і ставлять біля фігурки.

    Вихователь: Покрова – це свято і козаків. На честь Марії козаки збудували церкву, а з її образом ніколи не розлучалися. Ми з вами є нащадками козаків, продовжувачами їхнього роду.

     

     

    Звучить пісня «Козачата» (діти з прапорцями, виконують рухи до пісні)

    Вихователь робить підсумок заняття.

    Вихователь: А на завершення зробимо кошик добрих справ для Божої Матері.

  • Діти, тримаючи квіточку, обіцяють Божій Матері робити добрі справи.

     

     

    Заняття завершується побажаннями для дітей.

     

    Національні та державні символи України

    Підготувала вихователь

    старшої групи

    Когут О.І.

  •  

Заняття для дошкільників старшої групи ДНЗ.

Мета:  дати поняття про державні та національні символи; ознайомити з історією України. Розвивати патріотичні та естетичні почуття. Формувати  бажання якомога більше дізнатися про історичне минуле своєї Батьківщини. Виховувати почуття любові і гордості за неї, бажання берегти народні звичаї, традиції. Продовжувати спрямовувати роботу на забезпечення завдань Базової програми «Я у Світі» за сферами життєдіяльності «Люди», «Культура», «Природа».

Попередня робота: бесіди з дітьми «Моя країна – Україна»; «Народні символи України». Розучування прислів’я та приказок  про рідний край.

Історичне віконце: з історії прапора, гімну, тризуба. Читання віршів: Н.Поклад «Прапор»; Д. Павличко «Наш прапор»; Н.Поклад «Наш герб – тризуб».

Гра «Відгадай і назви символи». Гра «Думаємо про Батьківщину».

Матеріали: Дидактична гра « Державні символи України». Д/ посібник «Моя країна – Україна», «Народні символи України».

Підставки, серветки, олівці, фарби, пензлі.

Хід заняття

- Сьогодні ми з вами спробуємо вирушити в цікаву і незвичайну мандрівку, в якій ми ознайомимося з народними і державними символами України та скарбами нашого народу. Але ці скарби незвичайні: їх відчувають люди серцем і душею, а ми з вами побачимо сьогодні їх. І в ході подорожі будемо збирати скарби, якими багата наша Україна.

Перша зупинка, яку ми зробимо, буде називатися «Без верби й калини – нема України».

Чому вона так називається, ви розумієте зараз. Про вербу, скромну нашу вербу написано в народі немало. Чим заслужило шану це дерево? Український звичай – висаджувати вербу на городі та біля ставків. Вона оберігає джерельця та річки від замулювання. У народі кажуть. «Там, де живе верба, - жили й річки».

З верби робили ясла для худоби, плели кошики. Гілкою верби вітають зі святом вербної неділі. Ось скільки цікавого пов’язано з вербою – символом України

А зараз відгадайте загадку:

У віночку зеленолистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (Калина.)

- Так, це калина.

І друга наша зупинка називається «Не ламай калину».

Другою улюбленою рослиною українців є калина.

 

Що говорять у народі? ( Відповіді дітей.)

- Які рослини є символом України?

Здавна говорили:

«Посади калину – будеш мати долю щасливу».

- Діти, помилуйтеся червоною калиною. Ягідки яскраво-червоні, пломеніють, як жар. На що схожа? Розкажіть віршик про калину.

Діти декламують вірші.
Ось калина над річкою
Віти стелить на воді,
Хто це щедрою рукою
Їй намистечко одів?
Червонясте, променисте
Розцвітає, як вогні,
Калинонько, і мені!

- А знаєте, діти, чому кущ назвали калиною? 

Калинка – це ім’я української дівчинки. Ішла вона якось повз городи, луги, і натрапила на криницю. Задивилася  Калинонька на свою красу, замилувалася. А з криниці – голос: «Не дивись довго у воду, калиною станеш». Не послухалася дівчина та й зачерпнула води…І перетворилася на калину – прекрасний кущ. Зашуміла листям, потягнулася своїми гілочками до людей , до сонця, до хмар, до вітру: «Поверніть мені дівочу красу», але ніхто її слухати не хотів. Минав час. Пролітав мимо журавель, задивився на калину – сумну та самотню – накинув на неї чарівне намисто і стала вона ще кращою. Так і стоїть вона до цього часу гарним кущиком – калиною. 

Про калину складено багато легенд, віршів, прислів’їв. А які ви знаєте прислів’я?

Діти називають прислів’я.

Без верби і калини -  нема України.

Любиш Україну – посади калину.

Дівчинка у вінку – мов калина у цвіту.

- У народі цінують калину за її цілющі властивості.  З ягід варять кисіль, джем, варення. Тому й садили калину біля осель, а особливо біля криниць, щоб вода в криниці була прохолодною і смачною.

Існувало повір’я, що калину нівечить не можна, бо ганьба вкриє голову кривдника. Дітям, щоб не рвали цвіту калини, казали. «Не ламай калину, бо накличеш морози»!

Ось, діти, ми й ознайомилися з народними символами України – вербою і калиною, але подорож наша ще не закінчилась.

Наступна наша зупинка «І на тім рушникові».

- Багато символів має наша Україна: це й різноманітні вишиванки, й українські барвисті  костюми, й вишиті сорочки, й українські віночки.

Важливе місце в житті українського народу займає рушник. Не було жодної хати без вишитого рушника. Ним прикрашали стіни, вкривали хліб, витирали руки. Хліб- сіль на вишиваному рушнику – ознака гостинності українського народу. Без рушника не святкували ні народження дитини, ні весілля. Коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха. А дочок навчали вишивати рушники ще з малечку.

Рушник цінується в народі.

Із червоної нитки і білого льону,
Як до рідної пісні, усяк із нас звик.
В будень день і у свято,
В Карпатах, за Доном,
Наш народ давно
Вигадав диво – рушник.

Наступна наша зупинка буде народна гра «Чий віночок найкращий».

 

Візьмемо за руки,
Підемо на луки.
Там сплетем віночок.
Підем у таночок.
В кого кращий віночок.
Той і піде у таночок.

Діти, ми наблизились до передостанньої зупинки – національних символів України. Тут ми дізнаємося про три основні національні символи України. Послухаємо легенду.

Вихователь розповідає легенду.

Колись давно жила жінка. І було у неї три сина. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя.  Попідростали і вирішили піти в світ прославляти свою матір. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя дали першому синові ім’я Тризуб.

Із історії тризуба:у побуті українців найбільш уживаним було зображення тризуба. Важко визначити точно, коли він з’явився на наших землях. Існує понад сорок версій, що пояснюють походження цього знака. Наприклад, знаряддя праці, якими давні люди обробляли землю, ловили рибу, захищалися, своїм виглядом нагадували тризуб.

У Київській Русі тризуб був великокнязівським знаком. Його зображення вперше відоме з печатки князя Святослава. Згодом тризуб карбується і на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича. Виконані у бронзі чи сріблі, тризуби також прикрашали пояси дружинників княжого війська, зброю і знамена.

Настала черга середнього сина. Йому мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними справами прославив матір. Одержав середній син ім’я Прапор.

А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків спів. І одержав син за свій джерельний голос і великий спів ім’я Гімн.

І з того часу ідуть поруч три брати – Тризуб, Прапор і Гімн – прославляють неньку. І там, де вони проходять – лунає урочиста пісня. Герб, Прапор, Гімн – це, діти, три основні національні символи України. Золотий тризуб на блакитному тлі – символ влади. Герб – це частина корони, яку носив київський  Князь. А чому саме тризуб вважають гербом? Мабуть, тому, що число три завжди вважалося числом казковим, чарівним. А ще у тризубі відображено триєдність життя – це Батько, Мати, Дитина, які символізують Силу, Мудрість, Любов.

Національний прапор України – це синьо-жовтий стяг. Хто знає, що означає синій колір?

Це колір  - неба, води, миру. А жовтий? Так, це колір хліба, життя.

Національний гімн України – це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Коли грає  Гімн, всі люди встають і слухають його уважно, стоячи. Ось ми і вивчили державні символи України.

Саме цим ми і закінчуємо свою подорож. А як відомо, з подорожі ми щось привозимо додому. Тож слід повернутися не з порожніми руками. На останній зупинці нас чекає чарівна торба, яка перевіряє, чи запам’ятали ви щось для себе?

Запитання до бесіди:

  • Які ви знаєте улюблені рослини українців?
  • Які ви знаєте скарби нашого народу?
  • Назвіть національні та державні символи України?

Ось і закінчилась наша подорож . Чи сподобалася вам подорожувати?

- А тепер свої враження давайте відобразимо в художньо – творчій діяльності.( самостійно – художня діяльність:

  • Розфарбовування державних символів України;
  • Ліплення  кетягів калини.
  • Читання твору В.О. Сухомлинського «Дідова колиска» та бесіда за її змістом.

Діти разом з вихователем розглядають свої роботи та милуються ними.

Підсумок: - Ми повинні знати минуле нашої  Батьківщини. Наша колиска – це наше рідне село, будинок, в якому ви живете, мати й батько. Справжній патріот повинен пам’ятати  державні та національні  символи своєї  країни.