Шість років з дня смерті Ігоря Римара.
16 січня - минає шість років тому в Донецькому аеропорту, отримав важке поранення боєць 80 бригади ЗСУ - Ігор Римар.
Лишень кілька днів пройшло з того моменту, як він з побратимами заїхав в новий термінал. Українські воїни на той час змушені були проїжджати блокпости окупантів, де їх обшукували, щоб наші хлопці не провезли в ДАП важку зброю, велику кількість патронів..
На третій день перебування Ігоря в аеропорту, розпочався бій з московськими покидьками. Окупанти гатили з важкої зброї, кулеметів, гранатометів. Ігор тримав свій периметр і вів вогонь по російським найманцям. Він не побачив, як гранатометник противника вистрілив по ньому.
Це був кумулятивний заряд, який відбився від бетонної колони і попав у хлопця. Ігорю знесло половину обличчя, зачепило руку, але він ще був живий..
Тоді дива медицини показував український десантник, медик - Ігор Зінич на псевдо "Псіх"! Він зумів надати першу допомогу своєму побратиму. Врятувало ситуацію те, що граната була кумулятивна, тому вона запекла кров на вені, як і саму рану.
Ігоря Римара потрібно було рятувати, але російські найманці відмовлялися впускати евакуаційний автомобіль. Переговори велися на рівні штабу. Вкінці кінців окупанти згодилися, але висунули умову, щоб пораненого виносили двоє українських воїнів, одягнені в біле і без зброї.
Виносити Ігоря зголосилися Іван Камянчин та Петро Полицяк, останній загинув під завалами ДАП 20 січня 2015 року.
Наші хлопці по снігах, півтори години несли непритомне тіло Римара на край Донецька, де їх чекали медики і російські найманці. В скорому часі Ігор був доставлений в госпіталь на мирну частину нашої країни, він прожив ще кілька днів і помер..
Таких, як Ігор в Донецькому аеропорту було десятки. Після того, як їх почали травити газом, закидати вибухівкою, більшість з них розуміли, що це кінець земного життя.
Вони прощалися з дружинами, родинами, тихо молилися, проте не здавалися. Розуміння, що ти помреш, було дуже слабким в порівняні з тим, що перед смертю: "треба побільше вбити російських виродків та тих, хто зрадив Україну"!
Донецький аеропорт - це найбільше українське місце, яке тоді було на нашій землі.
Слава Героям!
Світла пам'ять Кіборгу - Ігорю Римару!
