Конституція України - Основний Закон держави
28 червня 1996 року Верховною Радою України від імені Українського народу прийнято Конституцію України, яку можна визначити як Основний закон України, який закріплює державний устрій, засади конституційного ладу, основи правового статусу людини і громадянина, територіальний устрій, основи організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування.
Прийняттю Конституції України 1996 р. передувало прийняття низки актів, а саме: Декларації про державний суверенітет (16 липня 1990 р.); Концепції нової Конституції України (19 червня 1991 р.); Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.), Закону «Про правонаступництво» (12 вересня 1991 р.); офіційного проекту Конституції (2 липня 1992 р.), його нова редакція (2 жовтня 1993 р.); конституційних проектів політичних партій і окремих громадян України (1993-1996 рр.); Конституційного договору між Верховною Радою і Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції» (8 червня 1995 р.); проекту Конституції (11 березня 1996 р.); проекту Конституції допрацьованого (5 травня 1996 р.). Усе це свідчить, що Конституція України 1996 р. стала результатом значних зусиль держави і суспільства.
Голосування йшло важко. Мова, символіка, приватна власність і Крим – теми статей, які викликали найбільше суперечок. Президент Леонід Кучма ввечері 26-го червня підписує указ про референдум, на якому спірні статті прийме народ.
Депутати довго сварилися, комуністи гальмували процес – опиралися прийняттю проукраїнської Конституції і статей про приватну власність. Один з них, Павло Кузнєцов навіть запропонував замість терміна “український народ” вживати “російський”.
Але на щастя, патріотичні сили змогли зломити протистояння комуністів і соціалістів, і після півночі вже намітилася позитивна тенденція прийняття Основного Закону. В 7 ранку взяли затвердили герб, гімн і прапор, а в 9:20 Парламент України проголосував за Конституцію.
“Є Конституція!” – перші слова голови Верховної Ради України ІІ скликання Олександра Мороза після прийняття Основного Закону України.
28 червня 1996 року о 9 год 18 хв після 24 годин праці (із них останні 14 – без будь-якої перерви) Верховна Рада ІІ скликання прийняла і ввела в дію Конституцію.
Ухваленням української Конституції, депутати фактично за добу відпрацювали пленарний тиждень.
То була знаменна подія новітньої історії української державності, яка по праву є епохальною віхою в еволюційному розвитку нашої держави як суверенної, демократичної, правової, насамперед соціально справедливої країни. Адже основа функціонування та розвитку кожної держави – це Конституція, де закріплені базові, непорушні принципи її існування. Було визначено, що найвищою цінністю є людина, її життя, честь, гідність, недоторканість і безпека.
До головних принципів Конституції України належать: народовладдя, пріоритет прав людини і громадянина, поділ влади; соціальної, демократичної, правової держави; державного суверенітету; рівноправності громадян перед судом і законом.
Конституція увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Її найвища юридична сила, верховенство права, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність – фундаментальні засади, на яких ґрунтується сьогодення і вибудовується майбутнє українського народу.
Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону – 28 червня є державним святом – Днем Конституції України. І цього річ Україна святкує 24 річницю з прийняття Конституції України.
Конституція України – це головний оберіг державності й демократії, гарант соборності нашої країни. Її прийняття назавжди закарбувало бажання українців жити у власній незалежній державі. Конституцією України утверджені головні цінності нашого народу – людина, її життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканність та безпека. Будуючи майбутнє нашої Батьківщини, ми маємо пам’ятати про це.
Всі ми прагнемо, щоб задекларовані права стали реальністю, щоб люди почували себе захищеними і впевнено дивилися у майбутнє. Коли кожен громадянин України відчує, що його життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека дійсно визнані найвищою цінністю, тоді ми зможемо з гордістю заявити: «Україна стала демократичною державою».
Нехай серця завжди повняться гордістю та любов’ю до країни, яка нас згуртувала. Хай доля буде щасливою, а зміни на краще стануть реаліями сьогодення. Успіхів у праці та нових звершень заради реалізації принципів Основного Закону нашої держави – гуманізму та законності!